«Ви помиляєтеся, колеги. Це просто мопс»

Про анатомічні недоліки мопсів та інших собак-брахіцефалів. Думка експерта з Великобританії, котрий побажав залишитися анонімним.

Даний матеріал не позиціонується як істина в останній інстанції, а є всього лише поглядом одного вченого.

Але перед тим, трохи історії: породи брахіцефали виведені методом цілеспрямованої селекції. Результат – вкорочена мордочка був досягнутий. Але наслідком його також cтали вузькі ніздрі, м’яке піднебіння, це викликало і проблеми зі здоров’ям: собакам складно вдихати та видихати, що є причиною високого тиску, серцевої недостатності, наприклад у спеку. Дане питання підняв один британський ветеринар. Анонімно.

Далі думка експерта:

Анатомічні вади мопсів. Ветеринари повинні говорити про це, незважаючи на шкоду для їх практики. Власники собак повинні знати, що представники деяких порід народжуються для страждання, навіть якщо це знання означатиме зменшення кількості клієнтів ветеринарних лікарів.

Я пам’ятаю, коли мені було представлено поняття «брахіцефальний» (вкорочений ніс) у собаки. Я тоді ще був студентом ветеринарного факультету. Під час лекцій з анатомії викладач показував різні рентгенівські знімки собак. Це були слайди різного розміру: коллі, Джек Рассел тер’єр, хорт, а потім з’явилося незвичайне зображення черепа з розчавленим носом і роздутим чолом. Наш викладач запитав: «Що сталося з цим пацієнтом?». З аудиторії були різні відповіді: «Він потрапив під машину? Його штовхнули? Можливо це вроджений дефект?»

«Ви помиляєтеся, колеги. Це просто мопс».

У брахіцефальних порід собак (включаючи мопсів, французьких бульдогів, ши-тцу та інших) є анатомічні погрішності. Те, що б мало складати ніс є розплющеним. Єдина можливість для цих собак дихати без проблем - перебування під наркозом.

Я бачив це на власні очі: бульдог прийшов пихкаючи з яснами блакитного кольору (це нормально для породи), я дав йому обезболююче і вставив трубку. Після чого, він, ніби за помахом чарівної палички почав дихати нормально і природно. Його тіло раділо від того, що нарешті могло отримувати достатньо кисню. Через утруднене дихання більшість з цих тварин мають генетичні аномалії, що призводять до проблем із зором, хребтом.

Британська асоціація ветеринарної медицини (British Veterinary Association’s (BVA)) в одній із своїх доповідей рекомендувала подумати двічі, перш ніж купувати собак цієї породи. Інформація потрапила в газети і згодом почали обговорювати цю проблему. Але якщо запитати будь-якого практикуючого ветеринара, що він думає про брахіцефалів, то, напевно, мало хто б був так критично налаштований.

У світлі цього має виникнути запитання: чому ветеринари так рідко говорять про цю проблему? В цьому є протиріччя: переважна більшість з них практикуючі ветеринарні лікарі і їх дохід, відповідно, ґрунтується на лікуванні тварин. І хочемо ми цього чи ні, велика кількість їх клієнтів – брахіцефалічні породи собак. У моїй практиці також зустрічаються поодинокі випадки: мопси, ши-тцу, бульдоги. Десяток власників мають собак з коротким носом. Якби я сказав усе як є про ці породи, то відштовхнув би від себе їх власників і вони б просто звернулися до іншого ветеринара, але не настільки відвертого. Практикуючий ветеринар не може дозволити собі відкрито говорити про все. Було б складно знайти ветеринара загальної практики, кому б подобалася концепція собак-брахіцефалів, але настільки ж важко знайти такого, хто б відкрито критикував ці породи, бо він би втратив засоби до існування.

Взагалі, я дуже радий, що Британська асоціація ветеринарної медицини (BVA) підняла питання про брахіцефальні породи: нарешті ми можемо говорити про це трохи більше відкрито (хоча не настільки щоб вписати власне ім'я в цю колонку). Мої колеги часто обговорюють питання професійної етики, зважаючи на це їх висновки сприяли закріпленню анатомічних погрішностей. Можливо настав час щоб зайняти певну позицію?

За матеріалами «The Guardian»

P.S. Ми розуміємо, що після ознайомлення з матеріалом у багатьох господарів собак залишиться більше запитань, ніж відповідей. В інших, в першу чергу у власників мопсів, можливо, викличе бажання подискутувати, причому дискусія буде запальною.

Друзі, чекаємо на ваші коментарі.

Всі статті