Брюссельський грифон володіє спільним корінням з аффен-пінчером. Зовні вони дуже схожі. Зараз грифон став дуже популярним. Це пов’язано з його лагідною вдачею та привабливим зовнішнім виглядом. Деякі вважають, що у грифона є схожість з пекінесом. Можливо, зовні вони чимось і нагадують один одного, але володіють абсолютно різними характерами.

Висока популярність грифонів в Європі та Америці. На території колишнього союзу вони все ще вважаються рідкістю. Пов’язано це з дефіцитом інформації про породу та рідкісною участю у виставках.

Брюссельський грифон – кімнатна, декоративна собака. Вид навіть дорослої особини викликає розчулення. Біля грифона неможливо пройти, не звернувши на нього увагу. Часто собакам роблять декоративні зачіски і вибирають незвичайні наряди. Вони з радістю приймають таку турботу про себе.

Опис брюссельського грифона

Вибір грифона в якості домашнього улюбленця пов’язаний з його дружелюбністю і відданістю. Він стає справжнім маленьким другом і компаньйоном. Його зріст у холці ледь досягає 30 см, а вага – 6 кілограм. Тіло має пропорційні розміри, а його довжина і ширина майже рівні.

Стандарт породи підходить під такі описи:

  • тіло міцне з хорошим кістяком і сильною мускулатурою, яка часто не використовується;
  • задні лапи дуже сильні, наділені чудовою штовхальною силою, через що грифон здатний розвивати високу швидкість;
  • голова особливо виділяється своїм великим по відношенню до тіла розміром;
  • мордочка дуже коротка, на ній широко поставлені очі, ніс широкий і кирпатий, з великими ніздрями;
  • нижня щелепа дуже широка, виступає перед верхньою, щелепи щільно стиснуті, язик і зуби не видно;
  • очі досить великі, але не опуклі, через що собаки не страждають випаданням очного яблука;
  • вуха невеликого розміру, високо розташовані, в некупірованому стані прямі до середини зі звисаючими вниз кінчиками;
  • хвіст розташований досить високо, прямий, не закручується;
  • кінцівки міцні, закінчуються невеликою стопою, яка забезпечує чудову стійкість під час бігу;
  • як довгошерстий, так і гладкошерстий різновиди мають жорстку шерсть.

Історія походження

Вперше собаки з такою цікавою зовнішністю потрапили до Британії в 90-і роки 19 століття. Мініатюрні грифони так сподобалася англійцям, що були ними відразу офіційно зареєстровані в якості окремої породи в 1898 році. Якраз тоді в Британії з’явилися перші клуби з розведення брюссельського грифона.

На велику землю грифони були завезені також в кінці 19 століття, і вже в 1899 р був зареєстрований перший клуб любителів цих собак. А через рік породу офіційно визнали в США.

Вперше Брюссельський гріффон потрапив на виставку в 1899 році. Це була експозиція Вестмінстерського клубу.

Важкі періоди 20 століття мало не призвели до того, що порода могла зникнути. Під час Світових воєн складно було утримувати, а тим більше розводити цих цікавих собак. Чисельність їх популяції значно скоротилася, а в самій Бельгії мало не зникла зовсім. Лише під кінець Другої Світової війни британські селекціонери почали збільшувати популяцію, зберігши тим самим породу.

Навіть зараз брюссельського грифона можна зустріти не часто, хоча мода на цю породу періодично з’являється. Так, в 50-е і 90-ті роки двадцятого століття чисельність грифонів значно зросла.

Характер

Брюссельський грифон зараз вважається декоративної породою, хоча виводився для полювання за гризунами. Собачки мають оригінальну зовнішність і є відмінними маленькими домашніми вихованцями.

Грифони хоч і невеликого зросту, але досить хоробрі і сильні. Їх унікальність – вміння залазити на дерева. Вони дуже пустотливі і вважають за краще завжди бути в центрі уваги господаря. Тому власник повинен приділяти достатньо часу собачці. Якщо цуценя з’явилося в родині, де є діти та інші вихованці, то воно швидко знайде з ними спільну мову.

Грифони дуже прив’язані до господаря, люблять ласку та увагу від нього. Самотність для них неприйнятна. Такі собаки стають відмінними компаньйонами для пенсіонерів. Люди похилого віку мають достатньо часу, щоб піклуватися про вихованця, що йому так так необхідно.

Виховання та дресирування брюссельського грифона

Грифон не дуже любить, щоб його чомусь вчили. Вони досить уперті і люблять займатися своїми справами. Навіть таке просте заняття, як прогулянка на повідку, стає для власника справжнім випробуванням. На початковому етапі виховання потрібно наполягати на своєму, і тоді собака з часом підкориться вимогам власника. Важливо налагодити з грифоном первинний контакт. Як тільки собака і людина почнуть розуміти один одного, так відразу їм стане легше під час навчальних занять.

Цуценя цієї породи потребує ранньої соціалізації. Важливо навчити собаку нормально реагувати на інших тварин на вулиці. Також потрібно вчити грифона спокійно зустрічати гостей будинку і не гавкати на людей на вулиці.

У вихованні тварини потрібно проявити терпіння і використовувати метод заохочення. Агресія в дресируванні брюсельця неприпустима.

Догляд за брюссельським грифоном

Догляд за шерстю гладкошерстного та жосткошерстого грифона відрізняється. Собаку з гладкою шерстю потрібно стригти не часто. Щоб тварина не видавала неприємного запаху, необхідно кілька разів на тиждень вичісувати відмерлу шерсть і в разі потреби купати собаку. Тварина з жорсткою шерстю потребує більш ретельного догляду. Вичісувати її слід трохи частіше. Після вичісування шерсть потрібно розчесати металевою щіткою, яка видалить залишки мертвого волосся і допоможе формуванню нової шерсті.

Жорсткошерстого грифона можна стригти. Ця процедура допомагає полегшити подальший догляд за шерстю вихованця. Для виставкових собак стрижка неприпустима.

Періодично тварині потрібно чистити вуха, промивати очі. Кігті вихованцеві підстригають у міру відростання. Водні процедури грифону влаштовують 1-2 рази на місяць. Важливо оглядати собаку на предмет бліх і кліщів і періодично проводити профілактику від цих паразитів.

Харчування

Брюссельський грифон потребує збалансованого харчування, де враховуються необхідні норми білка, вуглеводів, кальцію і фосфору. Для маленької собачки найбільш прийнятним вважається дробне харчування. Обсяг порцій і їх калорійність визначаються виходячи з віку та активності вихованця. Якщо собака багато бігає і грається, їжа повинна бути висококалорійною. Для більш спокійного песика калорійність продуктів можна знизити. Маленькі цуценята і старіючі собаки повинні отримувати невеликі порції, але частіше. Точно визначити схему харчування і набір продуктів допоможе ветеринар, виходячи з індивідуальних особливостей собаки.

У собачників часто виникає дилема, чим годувати грифона: натуральною їжею або спеціальними кормами.

Основна перевага спеціального собачого корму – правильний баланс речовин. Також господареві не треба замислюватися про те, що, коли і як давати. Якщо немає досвіду утримання грифона, то краще зупинитися саме на цьому варіанті годування. Важливо вибирати якісні корми та дотримуватися кількісних норм. Вважається, що сухі корми в якійсь мірі можуть нашкодити тварині, але цей страх перебільшений. Набагато гірше, якщо собака, вживаючи натуральні продукти, не отримує той обсяг мінеральних речовин і вітамінів, який їй необхідний.

Отже, раціон брюссельського грифона повинен включати:

  • м’ясо нежирних сортів;
  • каші;
  • субпродукти;
  • овочі, заправлені олією;
  • морську рибу без кісток;
  • сир і сметану;
  • молоко (в невеликій кількості);
  • сирі яйця.

Хвороби

Здоров’я у брюссельського грифона хороше. Вихованець не відрізняється слабким імунітетом і не відноситься до тих собак, які часто хворіють. Особливість будови кісток морди пов’язана з розвитком специфічних захворювань, які притаманні саме грифону.

Основні хвороби, які поширені у Брюссельського гриффона:

  • звуження ніздрів;
  • прогресивна атрофія очної сітківки;
  • додаткові вії або дістіхіаз;
  • катаракта;
  • утруднення родової діяльності.

Як і багато інших собаки мініатюрних порід, брюссельці стикаються з гідроцефалією.

Характеристика брюссельського гриффона в таблиці

Назва породи Брюссельский грифон
Країна походження Бельгія
Час зародження породи 19 століття
Тип декоративні собаки та компаньйони
Вага 3,5-6 кг
Зріст (висота в загривку) 26-32 см
Тривалість життя 12-15 років

Брюссельський грифон відео

Брюссельський грифон стає відмінним другом і компаньйоном на довгі роки. Спочатку цуценя проявляє свою впертість і не підкоряється. Як тільки завдяки постійному спілкуванню і ласощам вдається налагодити контакт з твариною, собака стає милим і доброзичливим. У сім’ї з дітьми потрібно проводити ранню соціалізацію собаки. Слід навчити її терплячості.