gryunendal

Грюнендаль – одна з видів вівчарок, велика, покрита густою, довгою, чорною шерстю. Собаки цієї породи вважаються хорошими компаньйонами, готовими захистити свого власника та його майно. Незважаючи на великі розміри, бельгійські вівчарки досить активні, віддають перевагу активним прогулянкам з можливістю побігати.

gryunendal1

Опис грюнендаль

Опис зовнішності породи підпадає під наступні характеристики:

  1. Голова пропорційна тілу, довга. Морда пряма, звужується до мочки носа, до чола переходить плавно. Довжина голови та морди приблизно однакова. Голова середня по ширині. Лоб квадратний. Якщо дивитися на собаку в профіль, то лінії лоба та спинки носа паралельні. Бугор на потилиці ледь помітний. Брови не виступають. Кінчик носа чорний. Губи пігментовані, сухі та тонкі. Щелепи міцні, розвинені, мають ножицеподібний прикус. Допустимий кліщеподібний прикус. Зуби білі та сильні. Можлива відсутність пари передкорінних зубів 2Р1 або корінних зубів М3. Щоки щільно прилягають. Очі середні за розміром, трохи мигдалеподібної форми, темно-коричневого кольору. Повіки чорні. Погляд допитливий, прямий, розумний. Невеликого розміру вуха стоять вертикально високо на голові. Раковини круглої форми, кінчики трикутні.
  2. Шия трохи подовжена, сильно виділяється, розташована майже вертикально. На шиї немає підвісу, мускулатура добре розвинена. Помітне розширення шиї до плечей.
  3. Тіло сильне, але не важке. Довжина тіла приблизно відповідає висоті собаки в холці. Спина пряма. Плечовий пояс сильний. Поперек широкий та короткий. Груди глибокі та не широкі.
  4. Хвіст не надто довгий, але і не короткий, сильний біля основи. У спокійному стані хвіст звисає вниз. При русі хвіст не повинен підніматися вище, ніж горизонтальна лінія спини. Кінчик хвоста буває злегка загнутий, але не створює гачок або завиток.
  5. Лапи сухі, сильні з добре розвиненою мускулатурою. Передні лапи розташовані вертикально та спереду паралельні відносно одна одної. Задні лапи потужні. Збоку виглядають також вертикально, а ззаду рівні.

gryunendal2

Історія походження бельгійської вівчарки

Собаки з описаною зовнішністю визначені як бельгійські вівчарки з кінця дев’ятнадцятого століття. Існує чотири схожі за типом різновиди вівчарок:

  1. Грюнендаль – чорна, довгошерста.
  2. Лакенуа – жорсткошерста.
  3. Тервюрен – довгошерста, але не з чорним забарвленням.
  4. Малінуа – короткошерста.

Європейські собаківники вважають всі чотири різновиди однієї породою. Американська ж АКС визначає зазначені різновиди окремими породами.

Грюнендаль був виведений в Бельгії. Селекцією породи займався заводчик і господар відомого розплідника під назвою Chateau de Groenendael Ніколас Роуз.

Спочатку використовувалися хороші службові якості собаки та він працював в поліції, на кордоні та в службах порятунку. Згодом грюнендаль зарекомендував себе відмінним компаньйоном.

У США порода була офіційно зареєстрована в 1912 році та відносилась до робочої групи. У 1959 році відбувся поділ породи на три види, які відносились до пастушої групи.

gryunendal3

Характер грюнендаль

Бельгійська вівчарка надзвичайно віддана господареві. Також вона характеризується витривалістю, силою, швидкістю та відмінним здоров’ям. У породі збереглися давні вівчарські інстинкти, тому її сучасні представники особливо енергійні.

Заводячи таку собаку, потрібно щодня знаходити час для активних прогулянок. Грюнендаль не може сидіти вдома на самоті. Він стане шукати собі заняття, які навряд чи будуть до душі господареві. Бельгійські вівчарки на самоті готові псувати майно, тому їх рідко тримають в квартирі. Вони це роблять не зі зла, а, скоріше, від нудьги.<

Незважаючи на досить великі розміри та потужний вид, бельгійська вівчарка дуже дружелюбна. Вона легко контактує, як з дорослими, так і маленькими дітьми. Якщо ж пес відчуває якусь загрозу для членів своєї родини, то без коливань встане на їх захист.

Поступливість характеру бельгійської вівчарки не поширюється на її інтереси. Представники породи є владними та не люблять посягань інших собак на свою територію. Для того, щоб уникнути сутичок тварин на громадській території, власникам вівчарки рекомендують займатися вихованням і соціалізацією вихованця з раннього віку.

gryunendal4

Виховання та дресирування бельгійської вівчарки

Бельгійська вівчарка повинна активно бігати не менше двох годин на день. Заводячи собаку такої породи, потрібно полюбити піші прогулянки та біг. Під час цих прогулянок можна навчити вихованця різним командам, навчити його чути та розуміти вас на вулиці.

Чим раніше цуценя привчити до сторонніх запахів і звуків, тим легше буде його соціалізувати. Грюнендаль дуже допитливий, але сором’язливий. Його гострий розум дозволяє швидко адаптуватися та навчитися виконувати команди.

Перші тренування з цуценям можна починати в двомісячному віці. У цей період досить двічі в день по 15 хвилин давати вихованцеві фізичні та розумові вправи, щоб він звик до них. Починати слід з простих команд. Вводити нові завдання потрібно лише тоді, коли попередні були добре освоєні.

Починаючи з чотиримісячного віку тривалість тренувань можна збільшувати до 30 хвилин вранці та ввечері. У півроку собака вже може концентрувати свою увагу на заняттях протягом 40 хвилин.

Дорослій вівчарці потрібно пробігати в день не менше, ніж 1,5 км. Для прогулянок краще вибирати грунтову дорогу та галявини. Якщо пес буде постійно бігати по асфальту або бетону, у нього можуть виникнути проблеми з суглобами.

Від природи грюнендаль дуже розумний, тому процес виховання не викликає жодних проблем. Спочатку власнику потрібно заслужити повагу та довіру собаки, проявляти терпіння та показувати любов. Сила, гнів і фізичні покарання не приведуть до успіху. Природна сором’язливість бельгійської вівчарки несумісна з жорстким ставленням до неї. Постійний крик і погрози зіпсують характер пса.

gryunendal5

Догляд за грюнендаль

Для бельгійської вівчарки потрібно багато простору. Найбільш комфортним для неї буде проживання в приватному будинку з можливістю вільного виходу у двір. Прогулянковий майданчик повинен бути добре обгороджений, інакше пес буде намагатися наздоганяти проїжджаючі машини або велосипеди.

Велике значення в догляді має збалансоване харчування собаки. Дорослу тварину необхідно годувати двічі на день в один і той же час. Вибір продуктів і розмір порції потрібно робити виходячи з віку, розмірів і фізичного стану вівчарки. Від якості харчування залежить здоров’я вихованця, тому періодично собаці можна давати вітаміни та мінеральні добавки, попередньо проконсультувавшись з ветеринаром.

Бельгійська вівчарка не потребує спеціального догляду. Шерсть періодично слід вичісувати спеціальною щіткою у напрямку росту, щоб в ній не почали з’являтися ковтуни. Дорослому вихованцеві цю процедуру досить проводити один раз в тиждень, цуценятам – трохи частіше. Купати собаку потрібно не часто, в міру її забруднення, використовуючи спеціальні шампуні, які не викликають алергію.

Грюнендаля не стрижуть. Стрижка псує якість шерсті. Підстригати зайву шерсть слід тільки між пальцями на лапах.

Важливо стежити за станом очей та вух, не допускати їх забруднення, що викликає запальні процеси та розмноження бактерій. Протирати очі слід бавовняною серветкою, змоченою у чистій воді.

gryunendal6

Харчування бельгійської вівчарки грюнендаль

Активний грюнендаль потребує повноцінного збалансованого харчування. Необхідно, щоб пес їв м’ясо, відварну морську рибу, різноманітні овочі, кисломолочні продукти, а також злакові. Бажано виключити жирні сорти м’яса. Категорично не рекомендується пропонувати собаці їжу зі свого столу. Особливо це стосується борошняних виробів, солодкого, ковбас, фастфуду та смажених продуктів.

При натуральному годуванні до раціону собаки можна додавати мінеральні та вітамінні добавки.

Сучасні собаківники часто рекомендують використовувати спеціальні корми, які підходять кожній конкретній породі. Це досить зручно. Важливим правилом такого годування є точний підбір корму та його кількості, а також забезпечення собаці постійного доступу до чистої питної води.

gryunendal7

Хвороби бельгійської вівчарки

Бельгійські вівчарки мають хороший імунітет. Вони рідко хворіють, але все ж, є ряд захворювань, які притаманні саме цій породі. Найбільш вразливими у грюнендаля вважаються суглоби. Часто у собак цієї породи виникає дисплазія ліктьового та тазостегнового суглобів. При виборі цуценяти потрібно поцікавитися здоров’ям його батьків, дізнатися про генетичну схильність.

Другим серйозним захворюванням, яке трапляється у грюнендаля, є епілепсія. При перших її ознаках (судомах і тремтіннях) слід звернутися до ветеринара. Він підкаже, як правильно вести себе з твариною, призначить необхідні препарати.

Іноді бельгійська вівчарка стикається з прогресуючою атрофією сітківки, яка може закінчитися сліпотою.

Не дуже частим, але складним захворюванням у собаки вважається гіпотиріоз, при якому щитовидна залоза не виробляє гормони в необхідній кількості. Проявляється це захворювання ожирінням, безпліддям, загальмованістю реакцій та випаданням шерсті. Гіпотиріоз не виліковується повністю, але правильна терапія допоможе підтримувати стан собаки та забезпечить йому повноцінне життя.

В останні роки у бельгійських вівчарок стали діагностувати злоякісні утворення. Своєчасна терапія та оперативне втручання дозволяють жити тварині навіть з таким діагнозом.

Деякі продукти, косметика та лікарські препарати можуть викликати алергічну реакцію у собаки. Важливо стежити за їх якістю та забезпечувати тварині належний догляд, щоб не допустити проблем зі здоров’ям. При правильному утриманні тривалість життя собак цієї породи досягає 12 років.

gryunendal8

Характеристика грюнендаля в таблиці

Назва породи Грюнендаль
Країна походження Бельгія
Час зародження породи кінець 19 століття
Тип охоронець, друг
Вага 25-35 кг
Зріст (висота в холці)< 55-66 см
Тривалість життя 12-15 років

 

Бельгійська вівчарка грюнендаль відео

Якщо ви живете в заміському будинку та хочете завести відданого, активного та розумного друга у вигляді собаки, то можете без побоювань вибирати бельгійську вівчарку. Вона слухняна, красива, невибаглива в догляді, має хороші фізичні якості. Грюнендаль терплячі до дітей. У той же час, ласкавий вихованець є відмінним охоронцем, який захищає свою територію та всіх її мешканців.