Зміст:

Бенгальська кішка вважається однією з найкрасивіших і рідкісних порід, яку тільки можна придбати в наш час. Її важко сплутати з іншими кішками, так як забарвлення шерсті вважається унікальним. Плямиста бенгальська кішка є улюбленицею багатьох заводчиків.

Опис

Порода була створена внаслідок схрещування домашнього вихованця з леопардом. Батьківщиною бенгальця була Америка. Вивели породу в 1963 році. Результат вийшов вражаючим. Бенгальські кішки дуже схожі на диких тварин. Але не тільки забарвленням дивують ці тварини, люди ще приходять в захват від темпераменту тварини.

Зовнішні характеристики

Бенгальська кішка має досить великі габарити. Так, доросла особина може важити 8 кг. Особливість вихованця кидається в очі здалеку. Ця тварина нагадує дику кішку і здатна на будь-які “подвиги”. Бачачи його, багато людей можуть злякатися. Але істинний характер тварини не має нічого спільного з його хижою зовнішністю. Тільки 15-20% генів коти успадкували від леопарда. Решта рис характеру дісталися бенгальцям від домашньої кішки. Але ці дикі гени зовсім не зробили вихованця агресивним, а лише додали яскравої зовнішності, пластичності, грації, любові до води.

Що стосується останнього, так рідко які кішки люблять воду і плавання так само сильно, як представники цієї породи.

Бенгальців часто плутають ще з однією “дикою” породою кішок – тойгерами. Але для останніх характерне більш смугасте забарвлення, а для бенгалів – плямисте. Цікаво і те, що саме бенгальська кішка є найголовнішою учасницею в процесі виведення тойгера.

Стандарт породи

Відмінних ознак у породи багато. До них відносять:

  • клиноподібна голова робить своєрідну посадку вух. Кішка має масивне підборіддя і щільні підвусники. Коли кіт відкриває пащу, позіхаючи або мявкаючи, виглядає це жахливо;
  • вуха бенгальця мають широку основу і закруглені кінчики. Вони короткі за розміром;
  • вигнутий широкий ніс;
  • пухкі щоки;
  • мигдалеподібної форми очі мають зелений або золотистий колір;
  • масивна товста шия, пропорційна до тіла і голови;
  • мускулисте міцне тіло;
  • великі і потужні лапи. Передні лапи коротші задніх;
  • хвіст не пухнастий, щільний, середнього розміру;
  • шерсть коротка або середня по довжині, м’яка по текстурі;
  • окрас мармуровий або леопардовий з плямами і смужками. Відтінки можуть бути – сірі, руді, білі.

Характер бенгальської кішки

Бенгальська кішка – це мила і красива тварина. Вона часто замислюється. Так, кішка може застигнути в певній позі і довго дивитися в одну точку. Це вказує на інтелект тварини.

Бенгальці люблять ласку і увагу. Вони ласкаві і доброзичливі. Кішки цієї породи дуже люблять проявляти активність і проявляти цікавість у всьому. Але варто зазначити, що ці кішки кмітливі і стануть “сунути ніс туди”, де чують небезпеку.

Якщо не бути знайомим з цією породою, можна вирішити, що вона агресивна. Але це навіть приблизно не так! Від дикої тварини бенгалець запозичив тільки 20% генів. Кішка сильно прив’язується до своїх господарів і дуже сумує, поки тих немає вдома.

Дані особи дуже люблять супроводжувати улюбленого господаря, куди б той не йшов. У квартирі вони завжди будуть поруч: на підлозі, дивані, в ліжку, в ванній. Немов хвостики, ці милі тварини переслідують своїх домочадців в будинку.

Представники цієї породи просто обожнюють купатися. Вони можуть приймати ванни разом з господарем і будуть відчувати себе при цьому чудово.

Бенгальці прекрасно ладнають з іншими вихованцями в будинку, дуже люблять дітей і рухливі ігри з ними. Кішки люблять природу, нові запахи, трави…

Догляд

Як говорилося раніше, бенгали дуже люблять купатися. Тому водні процедури їм влаштовують не так як з міркувань гігієни, як заради їх задоволення.

Ці слухняні кішки не псують меблі в будинку, але для цього їм необхідна кігтеточка. Вичісують тварину м’якою щіткою, а залишки волосся знімають вологою ганчіркою або рукавичкою.

Важливо вчасно робити вихованцеві всі необхідні щеплення.

Бенгали люблять глибоко закопувати свої відходи. Тому лотки для них купують глибокі і з високими бортиками, а піску насипають шаром від 3 см. Вигулювати цих котів краще на спеціальному повідку зі смужками.

Харчування бенгальських кішок

Від своїх диких предків бенгальці успадкували короткий кишечник, а разом з цим – чутливу травну систему. Її розлад легко спровокувати, а потім кішка буде довго мучиться діареєю. Щоб цього не сталося, потрібно слідувати чітким правилам в її раціоні. Нові продукти дають коту з великою обережністю (по трохи).

Годувати бенгальця можна:

  1. Сухим готовим кормом преміум-класу.
  2. Натуральною нежирною їжею.
  3. Комбінувати 2 види харчування (натуральна їжа і промислові корми).

Рекомендується згодовувати вихованцеві нежирне м’ясо (курятина, яловичина, телятина, кролик), періодично подавати йому морську рибу без кісток.

Пропонуйте тварині рисову або гречану кашу. Щоб бенгалець їв її, кашу заправляють м’ясом. Туди ж можна додати овочі. Не давайте бенгальській кішці солодке, смажене і копчене.

Кисломолочні продукти подають тварині в помірній кількості. Молоко бенгальській кішці дають рідше, ніж кефір.

Варто пам’ятати, що це загальні рекомендації по харчуванню бенгальців. Всі кішки індивідуальні, і кожен господар сам стежить за порціями і видом їжі для своєї тварини.

Хвороби бенгальців

Ці тварини цілком здорові особини. Однак і їм властиві деякі хвороби. З них можна виділити – гіпертрофічну кардиоміопатію. Дана хвороба часто вражає котів, які перенесли кастрацію.

Часто ці вихованці страждають:

  • лейкемією;
  • гастритом;
  • харчовими отруєннями;
  • глистами.

Характеристика бенгальської кішки в таблиці

Назва породи Бенгальська кішка
Країна походження США
Час зародження породи 1963 рік
Риси характеру вольова, активна, розумна
Вага 5,5-8 кг
Зріст (висота в холці) 26-33 см
Тривалість життя 12-15 років

Бенгальська кішка відео


Дана порода кішок більше інших потребує уваги господаря. Тому, якщо ви весь час проводите на роботі, вона не для вас.

Крім своєї яскравої зовнішності, бенгальці володіють яскраво вираженим темпераментом. Вони активні і доброзичливі, із задоволенням складуть компанію своєму господареві скрізь. А ще ці кішки люблять воду і плавання.

До речі, дані вихованці видають масу різних звуків, що не властиво іншим котам. До них можна віднести: пищання, курликання, шипіння, скрегіт, цвірінькання, клекіт і звичне нявкання. Кумедний вихованець стане кращим другом дитини і дорослого!